Кабінет міністрів підкоригував перелік харчових продуктів, що підлягають обов`язковій сертифікації, виключивши з нього 17 позицій. Це передбачено розробленим Мінекономіки спільно з Держкомпідприємництва постановою «Про внесення змін в критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від ведення господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконання робіт, надання послуг), і визначається періодичністю проведення планових заходів державного нагляду (контролю)».
Автори документа відзначають, що на сьогодні до продукції з високим ступенем ризику зараховано більше 80% продуктів. «Насправді ж більшість продукції не нележить до високого ступеня ризику, зокрема, це стосується рослинних жирів, продукції переробки плодів, овочів і борошномельної промисловості і т.д. У зв`язку з цим передбачається скоротити більш ніж на половину даний перелік, залишивши в ньому продукти харчування, товари для дітей, хімічну продукцію, іграшки, нафтопродукти, медичне устаткування і деякі інші вироби», – йдеться в доповіді розробників документа.
Таким чином, відтепер обов`язковій сертифікації не підлягають тверді сири, рослинна олія, вершкове масло, маргарин, шоколадні цукерки, соки, мінеральні води, ковбаси, м`ясні продукти і консерви, чай, кава, риба, рибні консерви і пресерви.
На думку розробників, «це дозволить, по-перше, не допустити невиправданого втручання в діяльність суб`єктів господарювання, тобто, не заважатимуть працювати бізнесу, а, по-друге, зосередити зусилля органів Держспоживстандарту на контролі продукції, яка загрожує життю і здоров`ю людей та довкіллю».
Рішення Кабміну стало несподіваним і для виробників, і для споживачів. І якщо перші реагують досить спокійно, без зайвої радості або засмучення, то останні оцінили це як злочин проти українців.
Виробники вважають, що на бізнес відміна обов`язкової сертифікації особливо не вплине – на тих, хто працював чесно, одержував дозвільні документи без проблем. «Я думаю, на роботі бізнесу це ніяк не відіб`ється», – відзначила директор компанії «Скандинавія» Олена Якименко.
А ось Держспоживстандарт як орган, уповноважений контролювати якість продукції на ринку, не зовсім схвалює урядове рішення, вважаючи, що обов`язкова сертифікація – «досить ефективний спосіб контролю якості продуктів харчування на етапі переходу від адміністративних методів управління економікою до ринкових».
На думку фахівців Держспоживстандарту, відміна обов`язкової сертифікації може погіршити умови для добросовісної конкуренції. «Добросовісний виробник знаходитиметься в гіршому становищі в порівнянні з недобросовісним, оскільки використання якісної сировини і матеріалів, виконання вимог стандартів, норм і правив під час виробництва збільшує собівартість продукції. Це, зі свого боку, може відбитися на якості і безпеці продукції», – підкреслює прес-служба Держспоживстандарту.
За словами менеджера зі зв`язків з громадськістю і пресою СКУ ТОВ “Піраміда” (ТМ «Ахмад Ті», Грейс! і ТЕТ) Олександра Аліскерова, головна мета сертифікації і стандартизації – не допустити появи на ринку продукту, який може бути небезпечний для споживача або який не відповідає критеріям якості, прийнятим в Україні. «Багато в чому ця робота бюрократизована, і водночас, я не можу сказати, що це безглузда процедура. Виробник повинен підтверджувати, що вміст відповідає заявленому сорту, вигляду і т.д.», – вважає він.
А.Аліскеров нагадав, що два роки тому сертифікацію вже формально відміняли, але реально необхідність її проходити збереглася для всіх великих чайних компаній. Пізніше сертифікацію відновили, і цілком можливо, що на цей раз буде щось подібне.
Тим часом, наявність сертифікату – не завжди гарантія якісного продукту. Як відзначають у прес-службі компанії «Сандора», «сертифікат видається терміном на рік. Але виробник міг виготовити партію продукту, який відповідає всім нормам, отримати на нього сертифікат, а протягом року виготовляти продукцію, яка не відповідає тим критеріям, які заявлені. Тому сертифікат – не гарантія, тут важлива відповідальність кожного виробника», – вважають у компанії «Сандора».
Виробники допускають появу на ринку недоброякісної продукції, проте вважають, що її об`єми не стануть загрозливими. Як відзначає генеральний директор компанії «Інтеррибфлот» Володимир Лесной, в усьому світі є сертифікація, але десь вона проводиться цивілізовано і допомагає бізнесу – захищає чесних гравців від контрафакту, а десь використовується чиновниками як механізм отримання хабарів і усунення небажаних конкурентів. У нас «держава не хоче другого, але не може першого». «В Україні будь-яке виробництво сертифікується, будь-яка імпортна партія, яка входить в країну, одержує ветеринарне свідоцтво, беруть зразки проб. Тому щодо якості для кінцевого споживача гірше не стане», – вважає він. Тим часом, на його думку, «відміна сертифікації таки може викликати появу недоброякісної продукції». Але загалом, за його словами, «чайне сміття», яке може з`явитися на полицях магазинів, якогось істотного впливу на бренди-лідери не зробить, але може нашкодити чайному ринку в цілому.
На думку фахівців «Сандори», «кардинально нічого не зміниться. Не з`явиться ряд підпільних цехів, тому що є контролюючі державні органи, які перевіряють і дуже строго».
Виробники сходяться на одному – в Україні необхідно посилити контроль якості продукції. За словами О.Якименко, «на українському ринку ще багато неякісної продукції. Якісь внутрішні процедури щодо контролю повинні бути і контроль потрібно підсилювати».
На думку В.Лесного, одним із механізмів впливу на ринок міг би бути жорсткий контроль торгівлі. «Для забезпечення якості потрібно мати чітко виписані стандарти і вимагати від мереж не продавати невідповідну продукцію, штрафувати їх за недотримання законодавства. Тоді мережі боятимуться брати неякісний товар», – вважає він.
При цьому хочеться відзначити, що в даній сфері штрафи в Україні мізерні і ними навряд чи можна налякати. Може, їх пора підвищувати, так як штрафи за порушення правил дорожнього руху?..
«Але виникає резонне питання – чи хоче цього (наведення ладу – ред.) держава. Ось, наприклад, в Білорусі заявили – «ми більше обдурювати народ не будемо, глазурування (лід на мороженій рибі) не може перевищувати більше 20%». А в нас до 40%, тобто, купуючи 10 кг риби, ви можете придбати 4 кг льоду. Поки на рівні держави не буде ухвалено відповідне рішення і ці питання (якості продуктів харчування – ред.) не контролюватимуться, толку не буде», – вважає В.Лесной.
Іншими словами, тільки від бажання держави залежить, які продукти ляжуть на полиці українських магазинів, чи добросовісні виробники працюватимуть на ринку, чи зможуть «ковбасні діловари» купити потрібний папірець за невеликі гроші, щоб потім «з чистою совістю водити за ніс» споживача, чи побачать українці, нарешті, маркування «містить ГМО» або «не містить». Але, на жаль, поки в держави інші турботи.
Мар`яна Щедра (УНІАН)
