Скільки існують гроші, стільки центробанки, їх випускають, борються з підробками і вдосконалюють системи захисту. Найпоширеніша з них – водяний знак. У гривні – це тризубець на більш старих банкнотах і портрет громадських діячів – на нових. У доларів – це портрети президентів, у євро – цифра номіналу і архітектурне зображення на лицьовій стороні.
Але водяний знак шахраї теж навчилися підробляти. Справжній водяний знак відрізняється від фальшивого розпливчастими контурами. Але в цілому рисунок повинен бути чітким. У підробці ж світлих частин майже немає.
Часто фальшивомонетники не турбуй же себе виготовленням нових грошей, а просто підвищують номінал більш дрібної купюри. Щоб відрізнити таку фальшивку, достатньо подивитися на водяний знак. Він буде відрізнятися від зображення на лицьовій стороні.
Другий обов’язковий елемент цієї купюри – рельєфний текст. Їм зроблені практично всі написи на купюрах. При цьому фальшивомонетники, як правило, або вдавлюють, або видавлівают саму папір банкноти. Тоді як на справжніх грошах опуклій є саме фарба.
{loadposition content12}
Також фальшивомонетники навряд чи вдасться точно передати ступінь пружності (хруст) цієї грошової папери кожної окремої валюти. Наприклад, до складу еврокупюр входить хлопок, до складу доларових банкнот – бавовна і льон. За рахунок цього гроші досить хрусткі, але щільні. Надорвать їх випадково, стерти з них фарбу, навіть вистірав в пральній машинці, – досить проблематично.
Ще один захисний елемент – Орловська друк. Придумав її російський винахідник Іван Орлов. Вона дозволяє фарб плавно перетікає з одного кольору в інший. Як правило, на банкнотах-фантик кольору мають розриви. Адже відтворити технологію одночасного нанесення кількох фарб на неспеціальном обладнанні досить складно.
Банкноти більшості номіналів доларів, євро та гривень мають або видимі або невидимі вживлення в текстуру папери волокна різного кольору. «Маяк», за яким можна визначити підробку, – наклеєним, а не вкрапленние волокна. При бажанні з фальшивки їх можна відокремити шпильки. У цієї грошової папері кольорові волокна «пірнає» в її товщу.
Ось це номер!
Ще один нескладний спосіб перевірки автентичності купюри – її індивідуальний номер.
У гривнях старого зразка – це десять цифр, в нових – дві букви і сім цифр. Літери не прив’язані до якоїсь конкретної характеристиці банкноти.
На доларовій папірці повинно бути вісім цифр і один або три літери, в залежності від року випуску. Перша буква і контрольна цифра, яка відповідає номеру цієї літери в латинському алфавіті, позначають один з дванадцяти федеральних резервних банків, які друкують американську валюту (від А до L).
На «європейської» банкноті повинна бути одна буква і одинадцять цифр. Буква відповідає країні походження купюри.
Національний банк регулярно розсилає банкам списки номерів виявлених фальшивих банкнот і «орієнтування» із зазначенням номіналу, способів підробки, регіону, банку, де виявлена велика партія підробок. Також у разі виявлення великих фальшівомонетних центрів про номери та способи підробок рапортує Служба безпеки України. Як правило, такі повідомлення відразу підхоплює інформаційними агентствами. Тому якщо якась купюра викликає сумніву, в першу чергу треба вбити її серійний номер в «поисковике». Результат пошуку може виявитися дуже корисним.
Важливо також звертати увагу на нерівність серійного номера банкноти. На підробках вони, як правило, «скачуть», мають різну ступінь поглиблення друку, різні відстані між символами. Це пов’язано з тим, що номер, на відміну від усього малюнка, наноситься на кожну банкноту індивідуально, а не з кліше.
Важлива дрібниця
Серед непомітних неозброєним оком елементів захисту – різноманітні мікротекст. Наприклад, написи «Україна» або «Національний банк України» на малюнках гривні, «Сполучені Штати Америки» (по-англійськи, естественно) – на лацкані піджаків американських президентів, зображених на доларах США, «Євро» на стійках мостів на банкнотах єдиної європейської валюти. Їх можна розглянути через чотириразове збільшувальне скло.
Фальшивомонетники мікротекст даються складно. Як правило, дрібні написи або розпливчасті, або зовсім не читаються, оскільки відтворений НЕ суцільним текстом, а точками.
Більш складні захисні елементи, такі як інфрачервоні точки, невидимі ворсинки, які проявляються лише в ультрафіолетовому світлі, а також різні голограми, які переливаються під різними кутами, можна розпізнати лише за допомогою спеціальних пристроїв. Таким обладнанням забезпечені каси банків, магазинів, деяких ресторанів. Є воно в нотаріальних та ріелторських конторах, в общем, там, де укладаються угоди і передаються великі суми грошей.
Складними елементами для відтворення є портрет людини, зображеного на купюрі. Як правило, у фальшивомонетників не доходять руки до прорісовиванія таких «дрібниць» як зіниці очей, фактура волосся, тонкощі фону, особливо якщо в лицеву частину або в одяг вплетені мікротекст, невидимі неозброєним оком. Тобто найменші сумніви в стилі «Франклін, здається, косить» повинні насторожити.
Ряд інших елементів, наприклад, голограми, знаки для сліпих – індивідуальні для різних банкнот, і з їхньою еталонами можна ознайомитися на сайті центробанку, що випускає валюту.
Як не попастися
Фальшівомонетние двори і дворики, як правило, мають кілька каналів збуту своєї продукції. Це або бандитські формування, які використовують підроблені гроші для хабарів, поточних витрат, оплати послуг посередників у наркотрафіком, або «роздрібний» поширення. Тобто навчені люди купують дешеві речі за великі купюри, отримуючи, таким чином, здачу в справжніх номіналах.
Потрапити в гаманець звичайному громадянину фальшиві гроші можуть досить просто. Той самий касир в «обмінник», який бачить, що за клієнтом з фальшивкою варто покупець валюти, мовчки може прийняти «фальшак». А потім збути її далі, поклавши виручені гривні у кишені. Щоб не стати цим самим «покупцем, хто стояв в черзі», варто по можливості обмінювати великі суми тільки в касах банків, а не в агентських «обмінниках», і вже точно не на руках.
Щоправда, навіть банківська каса не є абсолютно надійною. Авторам відомий випадок, коли в касовому залі головного офісу великого банку клієнту «впарить Чи є» фальшиву стодоларові купюри. Довелося тому влаштовувати скандал – з викликом міліцейських, зачітиваніем напам’ять уривків з інструкцій НБУ. Банкноту банк потім забрав собі в обмін на справжню. Але осад залишився.
Крім того, на вулицях не варто говорити на будь-які пропозиції про розмінної великих грошей на дрібні. Також необхідно ретельно перевіряти всі купюри, які дають як здачу на базарах і стихійних ринках. Продавці, самі того не підозрюючи, також могли стати жертвами шахраїв. А, запідозрив недобре, можуть спробувати збути «фальшак» покупцеві.
Загальне правило, що врятує в самій метушливим ситуації – намагатися запам’ятати портрети хоча б на банкнотах всіх номіналів у гривні і на самих популярних доларових – в $ 100 і $ 50. Це потрібно, щоб не попастися на трюк з дорісовиваніем нулів на дрібних банкнотах
З євро складніше. Не всі розбираються в стилях архітектури, якими відрізняється дизайн банкнот різного номіналу. Тому з єдиної євровалюти варто бути особливо пильними у пошуках інших ознак справжності. Як мінімум, потрібно пам’ятати, що чим більше номінал євро, тим більше банкнота за розміром. В крайньому випадку, можна порівняти з тією, в автентичності якої немає сумнівів, або звернутися в найближчий банк.
А що ж робити
… якщо банкноту все-таки вручили? Якщо банкнота викликає підозру, краще відразу повернути її касирові магазину або банку. Відповідно до інструкції НБУ «Про валютно-обмінних операціях», претензії з приводу платоспроможності і кількості банкнот приймаються тільки в тому випадку, якщо вони були перевірені і перелічені безпосередньо перед віконцем каси.
А от якщо підробка вже виявлена в гаманці, варто діяти дуже обережно. Відповідно до інструкції Нацбанку, касир зобов’язаний примусово вилучити у клієнта фальшиві гроші. Більш того, якщо виявлено хоча б дві сумнівні банкноти або більше, касир повинен негайно по телефону (і не пізніше наступного робочого дня – письмово) повідомити про це в міліцію. Такі вимоги Нацбанку. Гроші можуть бути відібрані у їх власника тільки в обмін на касовий ордер, скріплений підписом і печаткою працівника банку, який прийняв банкноти на експертизу, і довідку про вилучення банкноти для дослідження.
Так що в обмін на вилучені фальшивки потрібно прямо біля віконця касира отримати всі ці документи. Тільки в цьому випадку є шанс, по-перше, повернути гроші в повному обсязі, і, по-друге, відгородити себе від підозр правоохоронних органів в умисному злочині (спробі збуту фальшивих купюр).
Визначати, фальшива банкнота чи ні, протягом п’яти днів буде територіальне управління НБУ. Після цього банк зобов’язаний проінформувати клієнта про результати експертизи і ознайомити під розпис з відповідним актом. Якщо банкноти виявилися справжніми, то їх сума повністю відшкодовується. Фальшиві банкноти передаються в Міністерство внутрішніх справ і збиток, понесенный їх власником, не компенсується.
Якщо власником фальшивок все ж таки зацікавиться міліція (а це більш ніж реально), краще не ризикувати і скористатися послугами досвідченого адвоката. Навіть за зберігання фальшивих купюр в Україні передбачена кримінальна відповідальність, не кажучи вже про збут та інших операціях (див. «До дванадцяти років з конфіскацією»).
Якщо фальшиву купюру видав банкомат, юристи радять звернутися в банк-емітент, якщо термінал знаходиться в будівлі банку. Якщо банк уже закритий чи банкомат знаходиться у віддаленому місці, потрібно викликати міліцію і запротоколювати факт отримання фальшивої купюри з банкомату. Також варто зателефонувати на «гарячу лінію» банку, що обслуговує банкомат, і на «гарячу лінію» НБУ (8 (044) 230-17-17) в Киеве. Теоретично, після розгляду гроші зобов’язані повернути в повному обсязі. Втім, банкіри стверджують, що «підкласти» фальшивку в банкомат практично неможливо, адже купюри перед цим проходять потрійну перевірку: касира, контролера і ультрафіолетового випромінювання. «Купюри від клієнта завідувач касою передає контролеру. Той видає їх касирові, касир знову перераховують і повертає контролеру. Тільки після цього контролер вкладає гроші в касети, які потім закладають в банкомат », – розповіла« Деньгам »процедуру контролю начальник управління касових операцій Укргазбанку Галина Евіч. Якщо в процесі потрійний перевірки виявляються фальшиві купюри, то посадові особи відділення підписують відповідний акт і передають підробку в центральний офіс банку.
{loadposition content11}
До дванадцяти років з конфіскацією
Кримінальний кодекс передбачає досить жорстке покарання вже тільки за перший виявлений факт виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну, а також збуту підробленої гривні або іноземної валюти. Відповідно до ст. 199 КК, за цей зловмисникові «світить» від трьох до семи років в’язниці.
Якщо ж фальшивомонетники було мало першого терміну, і будь-яка з перерахованих маніпуляцій з підробленими грошима здійснюється повторно, за попередньою змовою з групою осіб або якщо сума фальшивих грошей перевищує 3400 грн, то покарання складе від п’яти до 10 років в’язниці.
Організована група шахраїв або ж той, хто посміє виготовити підроблених грошей «всього» на 6800 грн, отримають за таке «розвага» від восьми до 12 років з конфіскацією майна.
Варто відзначити, що всі перераховані «блага» поширюються також на осіб, підробляють державні цінні папери та білети державної лотереї.
За зберігання та збут фальшивих купюр в Україні передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Так що якщо є сумніви в справжності більше двох банкнот, краще здати їх касиру будь-якого банку в обмін на касових ордер та довідку про вилучення грошей для експертизи.
Франклін НЕ подмігнет
На що дивитися при визначенні автентичності стодоларові купюри 1996 року
1. Водяний знак – портрет Франкліна.
2. Захисна стрічка з написом “USA 100” світиться червоним під ультрафіолетовим світлом ..
3. Надтонкі лінії на портреті Франкліна і на зображенні будівлі the Independence Hall. Вони важкі для копіювання.
4. Мікропечать на лицьовій стороні: «USA 100» на цифрі 100 в лівому нижньому куті і «The United States of America» на лініях коміра піджака Франкліна.
5 Цветізменяющаяся друк цифри 100 в нижньому правому куті лицьової сторони – зелений блискучий і чорний в залежності від кута зору.
6. Рельєфний друк номіналу і текстів.
7. Характерні кольорові волокна в складі паперу.
8. Характерний хрускіт при смінаніі купюри.
{loadposition knop}
“Споживач”
