Водопровідні крани? «Ні,дякую!» З подібним відповіддю більшість навіть зволікати не буде. Загальновідомо, що водопровід у будь-якій міській квартирі не є джерелом води кришталевої чистоти. Основні характеристики води, допустиму кількість різних домішок, жорсткість, загальна кількість бактерій та інші показники прописані у досить старому ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги, контроль за якістю». Крім того, Міністерством охорони здоров’я України затверджені санітарні норми — ДСАНПIН «Вода питна. Гігіенічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Прочитати цей документ можна на сайті міністерства http://mozdocs.kiev.ua. Зрозуміло, міські влади стверджують, що водопровідна вода повністю відповідає всім санітарним нормам, але з боку влади, як це часто буває, має місце деякий лукавство.

По-перше, давайте подивимося, де визначається ступінь відповідності води тим самим нормам. Ну, звичайно ж, не на виході з крана, а в тій точці, де вода, залишаючи водоочисні споруди, потрапляє у водопровідну мережу. 
У реальному житті ми маємо справу з не менш реальним водопроводом, у якому де-не-де і труби сильно поржавелі, і течі є, і тиск може не просто знижуватися, а падати нижче зовнішнього рівня. Так, наприклад, буває в години пікового споживання води в високоетажних житлових будинках: насоси підкачки, забезпечуючи необхідний напір у будинку, можуть створювати розрідження в водоподводящей магістралі — там-то й подсасивается бруд. 
По-друге, за якими критеріями взагалі оцінюється якість води для водопроводу. Колір, запах, присмак, «твердість», наявність нерастворенних механічних домішок і розчинених у воді заліза та марганцю, бактеріологічна забруднення та ін Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує перевіряти питну воду по 24 параметрам. 
Центральний водопровід, поряд з каналізацією, взагалі можна вважати серйозним досягненням людства в боротьбі з інфекціями та епідеміями. Але у людства є й інші «досягнення» — з розвитком промисловості і технологій у водойми стали потрапляти такі речовини і з’єднання, про яких навіть те подумав не могли наші предки. Все це може виявитися і в питній воді. Та й хлорування, якщо на те пішло, має поряд з позитивними і негативні моменти. З органічними речовинами хлор утворює отруйні і канцерогенні з’єднання: хлорат, хлор, хлороформ, хлорфенол, хлорціан, хлорпікрін, монохлорамін, діхлорацетонітріл, бромхлорацетонітріл, тріхлорацетонітріл … 
Вихід їх цієї ситуації — покупка фільтра для очищення води.Водопроводний кран? «Ну, уж нет, спасибо!» З подібним відповіддю більшість навіть зволікати не буде. Загальновідомо, що водопровід у будь-якій міській квартирі не є джерелом води кришталевої чистоти. Основні характеристики води, допустиму кількість різних домішок, жорсткість, загальна кількість бактерій та інші показники прописані у досить старому ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги, контроль за якістю». Крім того, Міністерством охорони здоров’я України затверджені санітарні норми — ДСАНПIН «Вода питна. Гігіенічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Прочитати цей документ можна на сайті міністерства http://mozdocs.kiev.ua. Зрозуміло, міські влади стверджують, що водопровідна вода повністю відповідає всім санітарним нормам, але з боку влади, як це часто буває, має місце деякий лукавство. 
По-перше, давайте подивимося, де визначається ступінь відповідності води тим самим нормам. Ну, звичайно ж, не на виході з крана, а в тій точці, де вода, залишаючи водоочисні споруди, потрапляє у водопровідну мережу. 
У реальному житті ми маємо справу з не менш реальним водопроводом, у якому де-не-де і труби сильно поржавелі, і течі є, і тиск може не просто знижуватися, а падати нижче зовнішнього рівня. Так, наприклад, буває в години пікового споживання води в високоетажних житлових будинках: насоси підкачки, забезпечуючи необхідний напір у будинку, можуть створювати розрідження в водоподводящей магістралі — там-то й подсасивается бруд. 
По-друге, за якими критеріями взагалі оцінюється якість води для водопроводу. Колір, запах, присмак, «твердість», наявність нерастворенних механічних домішок і розчинених у воді заліза та марганцю, бактеріологічна забруднення та ін Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує перевіряти питну воду по 24 параметрам. 
Центральний водопровід, поряд з каналізацією, взагалі можна вважати серйозним досягненням людства в боротьбі з інфекціями та епідеміями. Але у людства є й інші «досягнення» — з розвитком промисловості і технологій у водойми стали потрапляти такі речовини і з’єднання, про яких навіть те подумав не могли наші предки. Все це може виявитися і в питній воді. Та й хлорування, якщо на те пішло, має поряд з позитивними і негативні моменти. З органічними речовинами хлор утворює отруйні і канцерогенні з’єднання: хлорат, хлор, хлороформ, хлорфенол, хлорціан, хлорпікрін, монохлорамін, діхлорацетонітріл, бромхлорацетонітріл, тріхлорацетонітріл … 
Вихід їх цієї ситуації — покупка фільтра для очищення води. 
Сергій Поляков, «Споживач-i»